СТАТИСТИКА «АРАБСЬКОЇ ВЕСНИ»

01 Oct, 2012 | |

  Про що треба пам’ятати українським партіям?

 Найбільш значимими для світу політичними подіями у 2011 та 2012 роках став процес зміни політичних режимів в низці країн Північної Африки та Близького Сходу. Отримавши владу у 1970-х роках, ще за часів існування Радянського Союзу, правлячі режими Єгипту, Лівії, Ємену та Сирії на початку 2000-х років припинили бути «народними» або «революційними», ставши натомість олігархічними, відірваними від проблем своїх пересічних громадян. Віддаленість від народу, його проблем та повсякденного життя, корупція, все більш комфортне особисте життя на фоні зубожіння мільйонів інших громадян призвели у 2011 році до народного вибуху, який був фінансово, інформаційно, політично та військово підтриманий Європейським Союзом, НАТО та Сполученими Штатами Америки.

 

Розуміючи глобальність трансформаційних процесів у згаданих регіонах, а також їх наслідки для світових геополітичних процесів, експерти групи глобальної розвідки Geostrategy провели статистичне дослідження подій «Арабської весни». Свідомо уникаючи політичних оцінок того, що продовжує відбуватися в Єгипті, Лівії, Ємені та Сирії, аналітики групи наводять лише цифри, які дозволяють зрозуміти масштаб людської трагедії та вплив внутрішніх перетворень у близькосхідних та північноафриканських країнах на майбутню конфігурацію світової політики.

 

1. Загальні цифри «Арабської весни».

З моменту початку внутрішніх заворушень у 2011 році в країнах регіону Північної Африки та Близького Сходу – Єгипті, Лівії, Ємені, Сирії, Тунісі та Бахрейні – внаслідок внутрішніх заворушень загинуло близько 50 тисяч осіб.

Внутрішній валовий продукт цих держав втратив близько 20 мільярдів дол. США.

З урахування девальвації національних валют, викликаних внутрішньополітичною нестабільністю, громадяни Єгипту, Лівії, Ємену, Сирії, Тунісу та Бахрейну, які тримали свої заощадження в національних банках своїх держав, втратили близько 35 мільярдів дол. США. Цей процес поки що не завершено.
 

2. Статистика Єгипту.

Рівень безробіття в Єгипті у 2010 році – до початку подій «Арабської весни» - становив 10%. У 2012 році він зріс практично до 15%. У тому числі практично 25% з тих, хто втратили роботу – молодь.

У 2010 році рівень внутрішнього валового продукту в Єгипті становив 5%. У 2011 році він впав більше ніж вдвічі, склавши близько 1.8%.

Кількість загиблих становить близько 1 тисячі осіб.

 

3. Статистика Лівії.

Найбільш кількість людей внаслідок розвитку внутрішніх подів «Арабської вени» загинула саме в Лівії – більше 30 тисяч осіб. Майже 700 тисяч лівійських громадян стали біженцями, змінивши місце свого проживання. Станом на вересень поточного року лише близько 5% лівійських біженців повернулися до своїх помешкань.

У 2011 році Лівія втратила близько 60% ВВП. Однією з причин такого катастрофічного падіння стало скорочення експорту нафти практично на 40%. Відновлення економічного зростання напряму пов’язується з відновленням експорту нафти на світові ринки.

 

4. Статистика Ємену.

За період «Арабської весни» загинуло близько 2 тисяч єменських громадян.

До початку внутрішньої кризи, викликаної фундаментальними внутрішньополітичними перетвореннями, ООН прогнозувало зростання ВВП Ємену у 2011 році на рівні 5%. Однак в реальності зростання ВВП цієї країни в минулому році слало трохи більше 1%. Рівень інфляції склав у 2011 році 20%.

Очікується, що у 2012 році економічні показники будуть значно гіршими.
Рівень ВВП може не дотягнути навіть до 0,5%. Близько 500 тисяч громадян Ємену залишать свої домівки через пряму загрозу їхньому життю.

1 мільйон єменських дітей віком до 5 років страждають від недоїдання.250 тисяч опинилися на межі смерті через брак харчів.

55% громадян Ємену живуть поза межею бідності, маючи можливість витрачати менше 2 доларів на день.

Рівень безробіття серед молоді досяг 50%.

 

 

5. Статистика Сирії.

На сьогодні невідомі точні статистичні дані щодо кількості загиблих сирійських громадян під час подій «Арабської весни». Різні джерела наводять різні цифри, які коливаються від 9 тисяч осіб (дані ООН) до 15 тисяч осіб (дані сирійської опозиції).

Близько 500 тисяч осіб були змушені залишити свої домівки і переїхати в інші регіони країни, а близько 15 тисяч виїхали з території Сирії до Йорданії, Лівану та Туреччини.

У 2011 році країна втратила близько 11% ВВП.

Сьогодні національна валюта знаходиться у стадії вільного падіння, інфляція зростає, а експорт катастрофічно падає.
 

 

Висновки:

враховуючи викладене, усі без виключення політичні сили України, які навіть в мінімальній мірі здатні впливати на внутрішні процеси в Україні, повинні невідкладно переоцінити свою політичну стратегію та життєву філософію.

З повсякденного вжитку мають бути виключені такі речі:

• надмірно масштабне особисте збагачення на фоні триваючої світової фінансово-економічної кризи, яке може бути пояснене лише одним фактором – непрозорими схемами розподілу державних ресурсів на свою користь на фоні стрімкого зубожіння українських регіонів та українських громадян;

• часткове – до 30 або 50% - повернення в Україну виведених в офшори капіталів з метою їх вкладення в національні інфраструктурні проекти, до реалізації яких мають залучатися якомога більша кількість українських громадян. У цьому випадку мова може йти про близько 200 мільярдів доларів США;

• припинення (принаймні зведення до мінімуму) публічної демонстрації власних статків. Натомість представлення більш стриманих підходів до особистого комфорту;

• початок реалізації основними фінансово-промисловими групами України суспільно важливих проектів, орієнтованих на усе українське суспільство. Наприклад, реалізація проекту «Сільські дороги», «Сільські басейни», «Сільські комп’ютерні класи», «Сільські бібліотеки» тощо.

 

Експерти групи глобальної розвідки Geostrategy вважають, що впровадження зазначених рекомендацій зведе до мінімуму виникнення в Україні передреволюційної ситуації на зразок подій «Арабської весни», зроблять українську політичну систему менш вразливою до зовнішніх впливів та більш стабільною та прогнозованою з точки зору внутрішнього розвитку.
 

ЦЕ МОЖЕ ВАС ЗАЦІКАВИТИ

Розмови про надання Україні зброї не повинні припинятися

Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich)
Стівен Сестанович (Stephen Sestanovich), старший аналітик Ради зовнішніх зносин, США

В якому б форматі не проводилися дебати про те, чи треба Сполученим Штатам Америки надавати летальну зброю Україні для зупинення російської військової агресії на Сході країни, сам факт таких розмов вже позитивно впливає на дипломатичні шляхи вирішення конфлікту.

Про окремі аспекти питань європейської безпеки

Ivo Daalder
Іво ДААЛДЕР (Ivo Daalder), Постійний представник США при НАТО

Розміщення в Європі елементів системи протиракетної оборони

Джихадизм у Казахстані як частина глобальної терористичної мережі

Gordon M. Hahn
Gordon M. Hahn, Старший науковий дослідник з питань Росії та Євразії Центру міжнародних та стратегічних досліджень, м Вашингтон

Gordon M. Hahn, Старший науковий дослідник з питань Росії та Євразії Центру міжнародних та стратегічних досліджень, м Вашингтон Гордон Ган представив аналітичну доповідь на тему: ДЖИХАДИЗМ В КАЗАХСТАНЕ, КАК ЧАСТЬ ГЛОБАЛЬНОЙ ТЕРРОРИСТИЧЕСКОЙ СЕТИ